Першими «землемірами» були стародавні єгиптяни. Сільське господарство могло розвиватись лише біля річки Ніл. Щороку Ніл розливався, приносячи на землі які були залиті водою, плодючий мул. Кожен селянин мав наділ землі певної площі, однак розливи ріки не дозволяли раз і назавжди визначити межі кожного наділу, тому після чергового розливу доводилось визначати земельну ділянку заново. Це виконували землеміри — люди, що за допомогою шнура відміряли кожному селянину ділянку з площею, яка була йому приписана. Стародавні єгиптяни не знали циркуля, його винайшли греки. Однак це їм особливо не перешкоджало. Так, прямий кут вони будували мотузкою, що має довжину 12 мір. За допомогою цієї мотузки можна побудувати трикутник зі сторонами 3, 4 і 5 мір. Такий трикутник за теоремою Піфагора є прямокутним. Тому прямокутний трикутник також називають єгипетським.
У Стародавній Греції, починаючи з 7 століття до н. е., з часів Фалеса Мілетського, починається новий етап розвитку геометрії. Вона набуває характерного для неї абстрактного напряму, у ній виникає доведення. Грецький мислитель мілетської школи Анаксимандр здійснив першу спробу створення систематичного курсу для викладання геометрії. Перетворення це відбулося шляхом абстрагування від будь-яких властивостей тіл, крім взаємного положення і величини. Наукою геометрія стала, коли від набору рецептів перейшли до встановлення загальних закономірностей. Подальші спроби побудови систематичних курсів математики належать Гіппократу Хіоському, Феодору Кіренському, Архіту Тарентському, Евдоксу Кнідському та багатьом іншим вченим. Вони створили математичну основу для подальшого розвитку науки, теоретичного природознавства і філософії Давньої Греції. Греки склали перші систематичні і доказові праці з геометрії, великий внесок зробили Евклід, Архімед, Аполлоній Перзький.
Центральне місце серед них займають складені близько 300 до н. е. «Начала» Евкліда. Ця праця і понині залишається зразковим викладенням у дусі аксіоматичного методу: всі положення виводяться логічним шляхом з невеликого числа явно зазначених і не доводимих припущень — аксіом. Геометрія греків, звана сьогодні евклідовою, або елементарною, займалася вивченням простих форм: прямих, площин, відрізків, правильних багатокутників і багатогранників, конічних перерізів, а також куль, циліндрів, призм, пірамід і конусів. Обчислюються їхні площі і об'єми. Перетворення в основному обмежувалися геометричною подібністю.
Грецьке «паралелей» означає ті, що йдуть поряд. Цей термін почали
застосовувати ще в IV ст. до н.е.піфагорійці.
Назва «паралелограм» походить від поєднання грецьких «паралелос» — той, що йде поряд, і «грамма»
— риска, лінія. Цей термін вперше зустрічається у Евкліда.
Гермін «діагональ» походить від поєднання двох грецьких слів: «діа» —через,
крізь і «гоніа» - кут, тобто означає той, що йде від кута до кута. Цей термін став
загальноприйнятим лише у ХVІІІ ст.
Слово «ромб» грецького походження. Воно означало в стародавні часи будь-яке кругле або
обертове тіло.
Слово «квадрат» походить від латинського quadratus — чотирикутник.
Квадрат був першим чотирикутником, який розглядався в геометрії.
Слово «трапеція» — грецьке. Воно колись означало столик. Термін трапеція спочатку застосовувався
в розумінні будь-якого чотирикутника і лише у XVIII ст. набув
сучасного змісту. До речі, цей термін і слово «трапеза» мають спільне
походження, тобто слово «трапеза» дослівно означає
«застілля».
Комментариев нет:
Отправить комментарий